Міжнародна конференція «Мова і культура», заснована проф. С.Б. Бураго, – визначний і масштабний захід, в якому щороку беруть участь понад 700 учасників – з України, країн колишнього СНД та більш віддалених зарубіжних країн, таких, як Польща, Болгарія, Сербія, Італія, Канада, США, Корея, Японія та багато інших. Міжнародні наукові конференції імені професора Сергія Бураго давно стали традиційними для наукового життя нашої столиці.

Наприкінці червня наступного – 2011 року – під дахом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та у Секції суспільних наук НАН України уже вдвадцяте на представницькому форумі зберуться гуманітарії понад десяти країн Європи та Азії, щоб обговорити сучасні проблеми мово- й літературознавства, фольклористики та міфології, психології і філософії мови та культури, культурологічні підходи до викладання національних мов і літератур у навчальних закладах тощо. Про широту наукового діапазону питань, обговорюваних учасниками конференції, свідчить тематика секцій, а саме:

  1. Філософія мови і культури;
  2. Психологія мови і культури;
  3. Мова сучасного мистецтва;
  4. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту;
  5. Міжкультурна комунікація;
  6. Національні мови і культури в їхній специфіці та взаємодії;
  7. Мова і засоби масової комунікації;
  8. Художня література в контексті культури;
  9. Теорія і практика перекладу;
  10. Культурологічний підхід до викладання мови і літератури.

Своєї конкретики робота конференції набула у виступах її учасників на пленарних, секційних засіданнях та на «круглих столах», що проходили у попередні роки, яким передували вітання від Президента України, передані через радника з питань культури, виступи поважних членів Оргкомітету конференції – директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, академіка НАН України Миколи Жулинського, директора Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні, проректорів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вступне слово академіка НАН України Володимира Литвина.

Характерною ознакою більшості виступів учасників конференції стала тенденція до виходу науковців за межі традиційних уявлень про досліджуваний предмет, до ширшого, полісемантичного та культурологічного його розгляду. Саме таким підходом вирізнялися цікаві і показові виступи, що їх було виголошено на конференціях «Мова і культура», зокрема Сергія Кримського «Проблема трансперсональності», Івана Дзюби «Романтика революційного терору в українській і російській літературі», Маргарити Карпенко «Ректор М. О. Максимович — основоположник першої наукової школи в Київському університеті ( до 175-річчя заснування)», Юлії Булаховської «Про міжнародні з`їзди славістів і їхню науково-суспільну роль», Деяна Айдачича «Назви персонажів у кіберпросторі в сучасній слов`янській фантастиці», Юрія Мосенкіса «Священне слово і священне право Київської Русі», Тетяни Каїрової «Вольтер в контексті епістолярної культури Європи ХУІІІ століття», Павла Михеда «Микола Гоголь і велика польська еміграція», Михайла Назаренка «Біографічний жанр у творчості В. Ходасевича і В. Набокова» тощо.

Важливою складовою конференції виступає і культурна програма, у межах якої учасники заходу мали змогу ознайомитися з історією Києва, здійснити «ландшафтну» екскурсію на теплоході Дніпром, прослухати фортепіанний концерт, взяти участь у святі «Collegium» на сцені», що традиційно проходить у Будинку актора.