Газета «Київські відомості». 27 вересня 2007 18:31 / № 212
Багато справді цікавих речей про шедеври сакрального зодчества столиці розповідає автор книги Михайло Кальницький. Її читачам буде цікаво дізнатися, наприклад, що нині в Києві зареєстровано 708 релігійних громад, і з кожним роком їхня кількість продовжує зростати.
Є цікава новина з КМДА: завдяки зусиллям чиновників, схоже, вперше в історії столиці вийшов друком альбом-довідник «Храми Києва».
СЕРЦЕ радіє, коли береш до рук це прекрасне 250-сторінкове видання, надруковане на відмінному офсетному папері «Видавничим домом Дмитра Бураго».
Багато справді цікавих речей про шедеври сакрального зодчества столиці розповідає автор книги Михайло Кальницький. Її читачам буде цікаво дізнатися, наприклад, що нині в Києві зареєстровано 708 релігійних громад, і з кожним роком їхня кількість продовжує зростати.
Діє вже понад 150 храмових комплексів і молитовних будинків. Перш за все це одна з найдавніших святинь східного православ’я – Києво-Печерська лавра з її тринадцятьма соборами і церквами, відродилися до нового життя 14 монастирів і скитів, дев’ять православних храмів, 82 парафіяльні, лікарняні та цвинтарні церкви, три десятки римо-католицьких і протестантських костелів та будинків молитви, дев’ять синагог і одна мечеть.
Мало хто з киян знає, що в місті є дев’ять церков «в ім’я святого Миколая», сім покровських храмів, по п’ять – ікони Божої Матері та Воскресіння. У довіднику також вказані дати храмових свят, імена священиків та адреси церков.
Вперше в цій книзі офіційно, а вона підготовлена столичним головним управлінням внутрішньої політики, оприлюднено раніше закриті дані про те, що за останні роки Київрада виділила з бюджету міста понад сто мільйонів гривень, цитую, «на відбудову та реставрацію культових споруд у Києві та інших регіонах України». Між іншим, на будівництво шкіл та їх оновлення було виділено набагато менше коштів.
Приємно здивує читача і той факт, що крім одноманітних прибуткових висоток наші архітектори, виявляється, вміють будувати ще й церкви. Причому безумовним лідером у сакральному зодництві є – хто б ви думали? Так-так, скандально відомий Сергій Бабушкін, який будує без розбору православні та католицькі храми. Проявили себе на цьому терені Лариса Скорик (уніатський монастир біля Львівської площі) і Микола Жариков (чорнобильська церква на Татарці), активно працюють також Янош Віг, Георгій Духовичний, Юрій Лосицький, Ігор Шпара.
Затесалися, щоправда, в «Храми Києва» і деякі прикрі «блошки». Чомусь до числа церков не потрапив величезний молитовний будинок, побудований корейцями на Оболоні, деякі інші культові споруди. Помічені в збірці й інші огріхи. Наприклад, стверджується, ніби Михайлівський Златоверхий собор був підірваний у 1937 році, а ось у п’ятому томі Української Радянської енциклопедії йдеться: розібрали в 1934-му. Кому наказати вірити? Автор використовує і фігуру мовчання. Так, розповідаючи про Миколаївський костел на Красноармійській, 75, він ні словом не обмовився, що зараз там діє єдиний в країні Будинок органної та камерної музики.
Перераховуючи збережені на церковних цвинтарях могили відомих діячів історії, серед імен великомучеників, єпископів, гетьманів, царських генералів чомусь забув згадати ім’я великого педагога Костянтина Ушинського, який засуджував царизм за надмірне храмотворення і заборону на вивчення української мови в школах. Зате розміщені фотографії «убитих у Києві» царського прем’єра Петра Столипіна і засновника Москви Юрія Долгорукого.
Втім, ці недогляди аж ніяк не применшують достоїнства довідника. Насторожує інше. На Петрівському книжковому ринку я купила цю книгу в одного букініста за… 200 гривень. І з подивом прочитала: вона не підлягає продажу. Чому? Невже її, як у колишні часи, випустили тиражем усього в тисячу примірників для СН – службового користування? Один чиновник з офісів на Хрещатику, 36 розповів мені по секрету, ніби мета цієї книги інша – служити подарунковим виданням: щоб мер міг вручати її високим гостям. І на це з бюджету відстебнули майже 100 тисяч гривень…
Між іншим, за інформацією правоохоронних органів, в Господарському суді Києва вже давно розглядається скандальна справа про 800 тисяч гривень, витрачених мерією на друк сувенірних Біблій у шкіряних палітурках і без них.
Доки видавані за гроші платників податків раритети зникатимуть у бездонних надрах столичної мерії? Можливо, це риторичне питання зацікавить КРУ, Тендерну палату та міського прокурора?
Іванна ЗАСУХІНА києвознавець
Газета «Київські відомості». 27 вересня 2007 18:31 / № 212
