В Інституті філології відзначили 100-річчя Березневого руху корейського народу

19 березня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відзначили 100-річчя Березневого руху Кореї 1919 року проти японських колонізаторів (інші назви – Рух 1-го березня, Рух Саміль). З нагоди річниці масового повстання відбувся захід, який організувала кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Вступне слово на події виголосив завідувач кафедри професор Іван Бондаренко, який зауважив, що Україна та Корея мають схожі долі. Березневий рух розпочали корейські студенти, вимагаючи незалежності своєї країни. Це спричинило масові демонстрації, які переросли в антияпонське повстання, яке протягом двох місяців охопило усю країну. Схоже ми спостерігали 5 років тому в Україні, коли київські студенти стояли на Майдані. Наступним виступив директор Корейського освітнього центру в Україні пан Ю Санбом. У вітальному слові пан Ю розтлумачив історичний зміст Березневого руху та заохотив студентів вивчати корейську мову та культуру.

У межах заходу також відбулася презентація підручника викладача кафедри Юлії Ковальчук «Корея в описах західних авторів (ІХ-початок ХХ століття)». «Бути кореїстом – це не лише знати мову, а й володіти культурним контекстом» – зауважила автор підручника. Ідея написати таку працю виникла у пані Юлії ще у 2004 році, за часів її студентства. Ще тоді вона помітила, що образ Кореї для українців є розмитим. А що ж у світі знають про цю східну країну? Досліджуючи це питання, Юлія Ковальчук вирушила у літературну подорож, яка й лягла в основу презентованого видання. У посібнику-хрестоматії в імагологічному аспекті розкривається еволюція етнообразу Кореї в західній літературі. У книзі крізь призму політичної ідеології, наукової парадигми, філософської думки, літературних напрямків відповідних епох презентовано формування текстуальних традицій репрезентації Кореї. Тобто показано як мандрівник і на основі чого творить образ про країну. Книга побудована так, аби читач зміг зруйнувати стереотипи і пізнати справжню Корею. На презентації авторка підручника зауважила, що до 18 століття Європі нічого не було відомо про Корею, бо не було передумов для цього. Європоцентризм став основою образу Кореї з сер. 18 століття. Захід критикував Схід, зокрема і Корею. Ця книжка демонструє, що образи про нації формуються зовнішньо. Апелюючи до України, пані Юлія наголосила, що Україна, як і Корея, тривалий час мали деформований світовий образ. Такий формат книжок, за словами Івана Бондаренка, дає змогу пізнати «справжність» країн, їхню сутність.

Під час події студенти продекламували політичні твори корейських письменників, один із яких був присутній на зустрічі – Кім Суквон. У презентованій поезії провідною ідеєю було націотворення та боротьба за ідентичність та свободу своєї країни.

Источник — http://instpres.univ.kiev.ua/node/2278

2019-05-29T18:25:15+03:00